білий гриб

1) (всякий гриб, головним чином бот. термін) fungus (pl -gi, -guses); ( пластинник) agaric; ( їстівний) mushroom; ( неїстівний) toadstool

2) ( для штопки) darner

3)

ч., мн. гриби

1) прикм. white

2) (як ім.) іст. White ( Guard)

3) (як ім.) ( про расу) white

4) (як ім.) мн. шах. white sg.

5) clean, blank, white

білий гриб К.

n бот.

моховик (гриб)

* * *

n; бот.

боровик (гриб, растение, птица).

* * *

 ч боровик, білий гриб (бот.)

 ч білий гриб (бот.)

Г. ши́м(ӹ)

1. чёрный; цвета сажи, угля. Шем чия чёрная краска; шем шовыч чёрный платок; шем мыжер чёрный кафтан.

□ Вес еҥже лопкарак, шем пондашан, пӱ гырла коеш. А. Тимофеев. Другой-то человек – коренастый, с чёрной бородой, выглядит сутуловатым. Мексон шем сатин дене ургымо у тувырым чиен. А. Асаев. Мексон надел новую рубашку, сшитую из чёрного сатина.

2. чёрный, тёмный; мглистый, мрачный, сумрачный; погружённый в мрак. Шем йӱ д тёмная ночь.

□ Шем чодыра могырым кынелше мардеж толкыным покта. К. Васин. Ветер, поднявшийся со стороны тёмного леса, гонит волну. Эркын-эркын кас пычкемыш шем тӱ тыраж дене вер-шӧ рым вӱ дыльӧ. А. Юзыкайн. Вечерняя мгла своей тёмной пеленой постепенно окутала местность. Ср. пич, пычкемыш.

3. смуглый; с тёмным цветом кожи. Василиса Семёновна, Трофимын ватыже, лапката, шем шӱ ргывылышан ӱдырамаш. Н. Лекайн. Василиса Семёновна, жена Трофима, невысокого роста, смуглая женщина. Кугу тӱ рван шем чуриян инспектор Пӧ тырын мутшым ятыр колышто. М. Шкетан. Толстогубый инспектор со смуглым лицом долго слушал Пӧ тыра.

4. чёрный, вороной (о лошадях), имеющий сплошь чёрную шерсть, чёрный с лоском или с синеватым отливом. Епрем шкеже йошкар алашам кычкен, а Эчанлан шем вӱ льым пуэн. Н. Лекайн. Сам Епрем запряг рыжего мерина, а Эчану дал вороную кобылу. Юкейын шем ожыжо мардежла чымалте. К. Васин. Чёрный жеребец Юкея помчался подобно ветру.

5. грязный; покрытый грязью, нечистый, испачканный чем-л. Шем тувыр-йолаш грязное бельё.

□ Шкендам изинекак арун кучыза, кужу шем кӱ чан ида кошт. В. Косоротов. С детства будьте чистоплотными, не ходите с длинными, грязными ногтями.

6. перен. разг. чёрный, черновой, неквалифицированный, подсобный, физически тяжёлый (о труде, работе). – Кычалтылаш ом тӱҥал: шем паша гын – шем паша лийже, иктаж изи служащий гын – тыгай пашамат ом шӱ кал. А. Эрыкан. – Я не стану придираться: чёрная работа – пусть будет чёрная работа, мелким служащим – не откажусь и от такой работы. Шем пашам ыштен ончыде, илышын сылнылыкшым умылаш йӧ сӧ. М. Рыбаков. Не поработав на чёрной работе, трудно ощутить красоту жизни.

7. перен. чёрный, отрицательный, плохой, предосудительный. Шем спискыш верешташ попасть в чёрный список.

□ (Николай Павлович) эртак шем могырым гына кычал муаш тырша. А. Эрыкан. Николай Павлович старается выискивать лишь плохую сторону. Бандым авыраш нигузе ок лий. Таче тыште ваҥет – нуно вес вере шем пашаштым ыштылыт. Ю. Артамонов. Банду никак невозможно окружить. Сегодня здесь выслеживаешь – они творят своё чёрное дело на другом месте.

8. перен. чёрный, безрадостный, тяжёлый, тяжкий, мрачный, страшный. Шем пагыт страшное время; шем кече чёрный день; шем уверым налаш получить плохую весть.

□ Шем ойго шӱ мыштем. Мардеж шӱ шка, огеш шу илымат. С. Чавайн. В моём сердце тяжкое горе. Ветер свистит, даже жить не хочется. Илыш лугыч колаш... Тыгай шем пӱ рымаш лийман огыл тӱ няште. «Ончыко». Умереть преждевременно... Такой чёрной судьбы не должно быть на свете.

9. перен. чёрный, злой, злобный, злостный, низкий, коварный. Шем кӧ ранымаш чёрная зависть; шем мутлан ӱшанаш верить в злобные речи.

□ – Епрем тулар гай шем чонан еҥым омат шинче. П. Корнилов. – Таких людей с чёрной душой, как сват Епрем, я и не знаю. Шем тушман вашеш атакыш коштынна. С. Вишневский. Ходили мы в атаку против злостного врага. Ср. осал, шакше, шапшак.

10. перен. чёрный, тёмный, чародейский, колдовской, связанный с нечистью. Шем вийым сеҥаш победить тёмные силы.

□ Мыйын кува изишак юмылан кумалше да шем вий манметланат чотак ӱшана. Н. Лекайн. Моя жена немного богомольная и очень верит так называемой тёмной силе.

11. перен. тёмный, невежественный, отсталый, бескультурный, неграмотный. Мемнан гаяк шем марий улат ласа, тӧ чет укем! Я. Ялкайн. Ты такой же тёмный мужик, как и мы, зря стараешься! Пайрем кечын унала толыт, ялысе шем еҥулат манын, огыт пезне... А. Эрыкан. В праздничные дни приезжают в гости, не сторонятся, считая отсталым деревенским человеком. Ср. пычкемыш.

12. в знач сущ. что-л. чёрное, чернота, чёрный цвет. Ошым ошемдат, шемым шемемдат. Калыкмут. Белое белят, чёрное чернят. Ошо пелен кеч-кунамат шеме лиеш. Калыкмут. Рядом с белым всегда бывает чёрное.

◊ Шем кинде чёрный хлеб (из ржаной муки). Йӱ ашет вӱ д, кочкашет шем кинде лиеш. А. Асаев. Пить тебе будет вода, есть – чёрный хлеб. Шем кӱ ч нарат ни на йоту, ни на чёрный ноготок; нисколько, ничуть, ни на самую малость. – Чыланат иктак улыда ынде, тыланда шем кӱ ч нарат ӱшанаш ок лий. А. Эрыкан. – Вы все теперь одинаковые, вам нельзя верить ни на йоту. Шем кӱ ч нарат огеш шого ногтя (мизинца) не стоит чьего-л.; слишком ничтожен, незначителен в сравнении с кем-л. Шоналтет гын, пӧ ръеҥ-влак мемнан шем кӱ ч нарат огыт шого. Ю. Артамонов. Если подумать, мужчины мизинца нашего не стоят. Шем металл чёрные металлы; название железа и его сплавов. Шем металлургий чёрная металлургия (отрасль тяжёлой промышленности). Шем пазар чёрный рынок; неофициальный, тайный рынок. Руш шешкым таче шем пазарыште (шальшовычым) шӱ дӧ витлылан налын. Ю. Галютин. Моя русская сноха сегодня на чёрном рынке купила шалевый платок за сто пятьдесят рублей. Шем пале диал. родимое пятно. См. шочмо пале. Шем пӧ рт (монча) чёрная, курная изба (баня), отапливаемая печью, не имеющей трубы. – Теве тыгай шем пӧ ртыштӧ мый изиэм годым иленам. О. Тыныш. – Вот в такой курной избе я жил в детстве. Шем пырыс кудал пурен (эртен) чёрная кошка пробежала между кем-л.; произошла ссора, размолвка между кем-л. Очыни, Анна Дмитриевна дене когыньышт кокла гыч шем пырыс кудал эртен. А. Юзыкайн. Очевидно, между ним и Анной Дмитриевной пробежала чёрная кошка. Шем пырысым колташ (пурташ) иктаж-кӧ н коклашке пустить чёрную кошку; поссорить кого-л. друг с другом. – А-а, – шоналтыш Манаев, – коклашкышт шем пырысым колташат йӧ сӧ огылыс. А. Асаев. – А-а, – подумал Манаев, – не трудно и чёрную кошку пустить между ними. Шем шӱ ргӧ бессовестный. См. тегытшӱ ргӧ. Шем шыже глубокая осень. Шемыште илаш жить без употребления молочных продуктов (букв. жить в чёрном). Ушкал укеан-влак «шемыште илена» маныт ыле. Тиде шӧ р-торык деч посна илымым ончыкта. «Ончыко». Не имеющие корову говорили «живём в чёрном». Это означает жизнь без молочных продуктов. Шим кӧ тӧ рмӓ Г. мед. скарлатина; острое заразное заболевание, характеризующееся обычно высокой температурой, сыпью по всему телу и болью в горле. Шим кӧ тӧ рмӓ доно церлӓ нӓш заболеть скарлатиной. Шим слива Г. бот. тёрн, терновник колючий; колючий кустарник или низкорослое дерево семейства розоцветных с кисло-сладкими тёмно-синими плодами; плоды этого растения. Шим сливам шӹ ндӓ ш посадить тёрн; шим сливам качкаш есть тёрн; поспейӹ шӹ шим слива спелый тёрн. Шим тум понгы Г. бот. сатанинский гриб; ядовитый трубчатый гриб семейства болетовых. Шим шадыра Г. мед. оспа; тяжёлая заразная болезнь, сопровождающаяся появлением гнойной сыпи на коже и слизистых оболочках. Шим шадыра доно церлӓ нӓш болеть оспой. Шим шӹ гӹ ль Г. физиол. родимое пятно, родинка. (Иван) Шалахай кидӹ штӹш кӓзӓ варняжы доно нер сагашы шим шӹ гӹ льжӹм ыдыральы. В. Сузы. Иван мизинцем левой руки почесал родинку возле носа. Ср. мен, шочмыпале.

1) недосконалий; (необработанный) необроблений, невикінчений, невивершений, недовершений. [Недосконала форма (Грінч.). Недосконале пізнання (Павлик). Як він помер, недруковані поезії його видано в світ в їх необробленій, невикінченій формі (Крим.). Стиль невивершений (Крим.)];

2) грам. - недоконаний. -ный вид - недоконаний вид;

3) биол. - неповний. -ный гриб - неповний гриб.

* * *

1. n

1) площина, плоска поверхня

2) рівнина, низина

3) фаска, грань

4) мілина; плоска обміль

5) плоскодонка; баржа; шаланда

6) широкий неглибокий кошик

7) pl черевики без підборів

8) амер. крислатий бриль

9) розм. роззява; тупоголовий

10) муз. бемоль

11) амер., розм. спущена шина

12) буд. настил

13) бойок молотка

14) зал. горизонтальна ділянка

15) квартира (розташована на одному поверсі)

16) pl будинок з кількох квартир

17) поверх

2. adj

1) плоский, рівний; горизонтальний

2) розпластаний

3) що перебуває в тій самій площині

4) нерельєфний

5) мілкий, неглибокий

6) плоскодонний (про судно)

7) без підбора, на низькому підборі

8) друк. флатовий (про папір)

9) нудний, нецікавий; монотонний; в'ялий

10) дурний; тупий

11) пригнічений

12) несмачний

13) глухий, невиразний; фальшивий

14) муз. бемольний

15) тьмяний (про фарбу); бляклий; матовий

16) фот. неконтрастний

17) прямий, категоричний, ясний, остаточний

3. adv

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском, навзнаки

3) ясно, прямо, категорично

4) цілком

5) точно, якраз

6) фін. без процентів

4. v

1) робити рівним (гладким); вирівнювати

2) надавати матового відтінку

3) муз. знижувати на півтону

* * *

1) площина, плоска поверхня

2) фаска, грань

3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег

4) плоскодонка; баржа; шаланда

5) широкий неглибокий кошик

6) pl туфлі без підборів

7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами

8) cл. роззява, йолоп; тупиця

9) мyз. бемоль

10) театр. задник

11) гриб-шляпух

12) aмep. спущена шина

13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері

14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий поклад

15) бyд. настил

16) тex. бойок молотка

17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка

18) = flatcar

19) гipн. приствольний двір ( у шахті)

1) плоский, рівний, гладкий

2) який простягся у всю довжину, плиском

3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский

4) дрібний, неглибокий

5) плоскодонний ( про судно)

6) без підборів, на низькому каблуці

7) штабовий, смуговий ( про залізо)

8) вiйcьк. настильний

9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)

10) гeoл. Полого спадний

11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний

12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)

13) у поганому настрої, пригнічений

14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився

15) однаковий, однорідний

16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий

17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)

18) бляклий ( про колір); тьмяний ( про фарбу); матовий

19) фoтo неконтрастний

20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)

21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)

22) прямий, ясний, певний

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском

3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім

4) точно, саме, рівно

5) eк. без відсотків

1) квартира ( розташована на одному поверсі)

2) поверх

n; бот.

1) площина, плоска поверхня

2) фаска, грань

3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег

4) плоскодонка; баржа; шаланда

5) широкий неглибокий кошик

6) pl туфлі без підборів

7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами

8) cл. роззява, йолоп; тупиця

9) мyз. бемоль

10) театр. задник

11) гриб-шляпух

12) aмep. спущена шина

13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері

14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий поклад

15) бyд. настил

16) тex. бойок молотка

17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка

18) = flatcar

19) гipн. приствольний двір ( у шахті)

1) плоский, рівний, гладкий

2) який простягся у всю довжину, плиском

3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский

4) дрібний, неглибокий

5) плоскодонний ( про судно)

6) без підборів, на низькому каблуці

7) штабовий, смуговий ( про залізо)

8) вiйcьк. настильний

9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)

10) гeoл. Полого спадний

11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний

12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)

13) у поганому настрої, пригнічений

14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився

15) однаковий, однорідний

16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий

17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)

18) бляклий ( про колір); тьмяний ( про фарбу); матовий

19) фoтo неконтрастний

20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)

21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)

22) прямий, ясний, певний

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском

3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім

4) точно, саме, рівно

5) eк. без відсотків

1) квартира ( розташована на одному поверсі)

2) поверх

n; бот.

спорохнілий, дряглий, старезний [Спорохнілі старики (Кониськ.). Він не був дряглий дід, а навпаки того, на-диво був дуже міцний (Еварн.)], старий гриб, збуй-вік (Квітка), (провинц.) збуй-вік [Якщо баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він - збуй-вік. (Поділля)], геть підтоптаний, підупалий (упалий) на силах, (от старости) хирий, недолуга (немощн. челов.) (общ. р.).

* * *

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який